- безнарядний
- —————————————————————————————безнаря́днийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безнарядний — а, е. 1) Здійснюваний без урахування наряду. Безнарядна оплата праці. || Що базується на оплаті роботи в такий спосіб. 2) Що здійснюється без оформлення документів на одержання яких небудь товарів, матеріалів і т. ін … Український тлумачний словник
безнарядність — ності, ж. Абстр. ім. до безнарядний … Український тлумачний словник
безнарядно — Присл. до безнарядний … Український тлумачний словник